Століттями ми використовували скло для зберігання їжі, напоїв, хімічних речовин і косметики. Та чи не настав час знайти більш стійку альтернативу?
Широке використання скла як резервуара протягом історії підкреслює стійкість і функціональність матеріалу. Скло є корисним матеріалом для використання в різних галузях: від консервування їжі до передачі сигналів, які живлять інтернет. Скло настільки важливе для розвитку людства, що Організація Об’єднаних Націй оголосила 2022 рік Міжнародним роком скла, щоб відзначити його внесок у культурний і науковий розвиток.
Скло іноді називають матеріалом, який можна нескінченно переробляти, при цьому не впливаючи на його якість, чистоту чи довговічність. Перероблене скло можна подрібнити на склобій, який можна розплавити та використовувати для виробництва додаткового скла. Скло, яке використовується для пакування, має високий рівень переробки порівняно з іншими пакувальними матеріалами. У Європі середній рівень переробки скла становить 76%, порівняно з 41% для пластикової тари та 31% для дерев’яної упаковки.
Коли скло залишається в природному середовищі, воно є менш шкідливим, ніж пластик. На відміну від пластику, що розкладається на мікропластик, який може вимиватися в ґрунт і воду, скло є нетоксичним. «Скло в основному виготовляється з кремнезему, який є природною речовиною», — каже Франциска Траутманн, співзасновниця Glass Half Full, компанії в Новому Орлеані, яка переробляє скло в пісок, який можна використовувати для відновлення узбережжя та допомоги постраждалим від катастроф. Кремнезем, також відомий як діоксид кремнію займає 59% земної кори. Оскільки це природна сполука, немає жодних побоювань щодо вимивання чи погіршення навколишнього середовища.
Для виробництва скла потрібна величезна кількість піску – природний ресурс, який швидко скорочується. Через це скло часто рекламують як більш екологічну альтернативу пластику.
Видобуток кремнеземного піску може завдати значної шкоди навколишньому середовищу, починаючи від погіршення стану земель і закінчуючи втратою біорізноманіття. Деякі дослідження показали, що тривалий вплив кремнеземного пилу є загрозою для здоров’я, оскільки може призвести до гострого силікозу, незворотного тривалого захворювання легенів, спричиненого вдиханням кремнеземного пилу протягом тривалого періоду часу. Силікоз може спочатку проявлятися у вигляді постійного кашлю або задишки та призводити до дихальної недостатності.
Видобуток піску для виробництва скла також міг сприяти нинішньому глобальному дефіциту піску. Пісок є другим найбільш використовуваним ресурсом у світі після води: щороку люди використовують близько 50 мільярдів тон «заповнювачів» — галузевий термін для піску та гравію. За даними ООН, пісок зараз витрачається швидше, ніж його можна поповнювати.
Скло потребує вищих температур, ніж пластик і алюміній, щоб розплавитися та сформуватися, каже Аліса Брок, доктор наук із Саутгемптонського університету у Великобританії. Сировина для виготовлення первинного скла також виділяє парникові гази під час процесу плавлення, додаючи екологічний слід. За даними Міжнародного енергетичного агентства, виробництво контейнерів і листового скла викидає понад 60 мегатон CO2 на рік. Це може здатися дивним, але дослідження Брок показало, що пластикові пляшки менш шкідливі для навколишнього середовища, ніж скляні. Хоча пластик не можна нескінченно переробляти, процес виробництва є менш енергоємним, оскільки температура плавлення пластику нижча, ніж скла.
Сировина для скла плавиться разом у печі при 1500◦C (2732F). Скловарні підприємства часто додають у сировинну суміш частину переробленого склобою. Як правило, збільшення склобою на 10% у суміші для плавлення тарного скла може зменшити споживання енергії на 2-3%. Це пояснюється тим, що для плавлення склобою потрібна нижча температура плавлення порівняно з первинними матеріалами, які використовуються для виробництва скла. У свою чергу, це трохи зменшує викиди CO2, що утворюються під час виробництва.
Ключовою проблемою переробки скла є те, що вона не викорінює процес переплавлення, який є найбільш енергоємним при виробництві скла. На його частку припадає 75% енергоспоживання під час виробництва. Незважаючи на те, що скляну тару можна повторно використовувати в середньому 12-20 разів, скло часто вважається одноразовим. Розклад одноразового скла, викинутого на звалищах, може тривати до мільйона років. Рівні переробки скла значно відрізняються по всьому світу. У ЄС і Великобританії середній рівень переробки становить 74% і 76%, тоді як у США показник у 2018 році становив 31,3%.
Скло можна нескінченно переробляти без втрати якості та довговічності
Однією з причин нижчих показників у США є те, що перероблений матеріал зазвичай збирається в «єдиний потік», тобто всі матеріали змішуються разом. Однопотокова переробка часто ускладнює процес сортування, оскільки скло потрібно відокремити від інших вторинних матеріалів і відсортувати за кольором, перш ніж його можна буде переплавити. Часто відокремлення різнокольорового скла на підприємстві для вторинної переробки займає надто багато часу, а тому дорого. Замість того, щоб перетворювати на нові пляшки, уламки змішаного скла перетворюють на вироби зі скловолокна, які можна використовувати для ізоляції. Склобій має найвищу якість, коли його відокремлюють від інших перероблених матеріалів із самого початку, що називають багатопотоковою переробкою.
Колір скла впливає на те, наскільки чистим повинен бути потік. Зелене скло може використовувати 95% переробленого скла; біле або безбарвне скло, також відоме як «флінт-скло», має вищі характеристики якості та допускає лише до 60% переробленого скла, оскільки будь-яке забруднення впливає на якість.
Перероблене скло має бути переплавлено двічі, один раз на склобій, а потім знову на новий продукт, тому перероблене скло може бути лише трохи менш енергоємним, ніж перше скло.
Немає сумніву, що скло все ще відіграє важливу роль у багатьох галузях промисловості. Його довговічність і нетоксичні властивості роблять його ідеальним для харчових продуктів і матеріалів, які потребують консервації. Однак припущення про те, що скло є екологічно чистим лише тому, що його нескінченно можна переробляти, неправильно тлумачиться. Зважаючи на весь життєвий цикл, виробництво скла може бути таким же шкідливим для навколишнього середовища, як і пластик.
Наступного разу, коли ви захочете викинути скляну пляшку, можливо, спочатку подумайте про її повторне використання. Скло — це міцний, довговічний матеріал, який не можна викидати після одного використання.
Першоджерело:
https://www.bbc.com/future/article/20230427-glass-or-plastic-which-is-better-for-the-environment
Інформацію підготувала
провідна фахівчиня Центру Іванна ЛАПЧУК