Нобелівську премію з хімії вручили вченим, які винайшли простий спосіб з’єднувати молекули

Вчені запровадили і використали на практиці так звану “клік-хімію”, у якій молекулярні будівельні блоки швидко й ефективно з’єднуються разом, повідомили у Нобелівському комітеті.

Баррі Шарплесс і Мортен Мелдал заклали основу для “клік-хімії”, а Керолін Бертоцці вивела її на новий рівень і почала використовувати в живих організмах.

Хіміки давно хочуть створювати дедалі складніші молекули. У фармацевтичних дослідженнях це часто пов’язано зі штучним відтворенням природних молекул з лікувальними властивостями. Таким чином було винайдено чимало молекулярних конструкцій, однак цей процес тривав довго і коштував дорого.

“Цьогоріч премія з хімії направлена на те, щоб не ускладнювати речі, а працювати з тим, що легко і просто. Функціональні молекули можна побудувати навіть прямим шляхом”, – говорить Йохан Оквист, голова Нобелівського комітету з хімії.

Баррі Шарплесс, який наразі отримав свою другу Нобелівську премію з хімії, почав робоу над відкриттям. Приблизно в 2000 році він ввів концепцію клік-хімії, де реакції відбуваються швидко та уникають небажаних побічних продуктів.

Невдовзі після цього Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс незалежно один від одного представили хімічну реакцію, яка зараз широко використовується при розробці фармацевтичних препаратів.

Керолін Бертоцці розробила реакції кліків, які працюють всередині живих організмів, та не порушують хімію клітини.

Зараз ці реакції використовуються у всьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів. Ця технологія використовується у ліках від раку, які зараз проходять клінічні випробування.

“Клік-хімя та біоортогональні реакції перенесли хімію в епоху функціоналізму. Це приносить найбільшу користь людству”, – кажуть у Нобелівському комітеті.

Нагадаємо, Нобелівську премію з фізіології та медицини цьогоріч отримав Сванте Паабо за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини. А головну наукову премію з фізики дали трьом науковцям Алену Аспекту, Джону Клаузеру і Антону Зейлінгеру за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки. 

Першоджерело: https://life.pravda.com.ua/society/2022/10/5/250707/