Тетяна Татарчук, доцентка кафедри хімії та директорка Навчально-наукового центру хімічного матеріалознавства та нанотехнологій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – у рейтингу 2% найбільш цитованих вчених світу, опублікованому Стенфордським університетом 10 жовтня 2022 р. (version 4) DOI:10.17632/btchxktzyw.4.
Аналітиками Стенфордського університету спільно з видавництвом Elsevier створено загальнодоступну базу даних найбільш цитованих вчених світу, яка надає інформацію про цитування, h-індекс, hm-індекс з поправкою на співавторство, цитування статей із різними авторськими позиціями та зведений показник (с-score) науковців (https://elsevier.digitalcommonsdata.com/datasets/btchxktzyw/4). Дані представлено для всієї кар’єри науковця та окремо для одного останнього року. Наведено дані з самоцитуванням і без них, а також співвідношення кількості цитувань і цитованих статей. Вчені класифікуються за 22 науковими напрямками та 176 підгалузями. Дані про кар’єру оновлені до кінця 2021 року, а дані за один останній рік стосуються цитувань, отриманих протягом календарного 2021 року. 195 605 вчених включено до бази даних за всю кар’єру, а 200 409 вчених включено до списку, який враховує цитування наукових публікацій за весь 2021 рік. Цей рейтинг використовує дані наукометричної бази Scopus, надані Elsevier через лабораторію ICSR (https://www.elsevier.com/icsr/icsrlab) станом на 1 вересня 2022 року.
Тетяна Татарчук увійшла до рейтингу за високу цитованість власних наукових публікацій, що індексуються у наукометричній базі даних Scopus. Тетяна Татарчук посідає 77972 місце серед 200 409 вчених світу, а загалом до списку потрапило 108 українських науковців. Тетяна Татарчук має досвід синтезу широкого спектру неорганічних матеріалів з різними функціональними властивостями (магнітних матеріалів, адсорбентів, каталізаторів, фотокаталізаторів, тощо), займається дослідженнями в області очищення води та механізмами неорганічних реакцій.
Інформаційна довідка: Тетяна Татарчук отримала ступінь магістра у 2001 р., закінчивши Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (спеціальність «хімія»). У 2005 р. отримала науковий ступінь кандидата хімічних наук зі спеціальності 02.00.21 – хімія твердого тіла.
За останні 5 років опублікувала 74 наукові статті та 4 розділи у монографіях (видавництв Springer, Wiley, Elsevier), індексованих у наукометричній базі Scopus. Її публікації отримали більше 2500 цитувань, h-індекс = 29 (Scopus).
Відповідальний виконавець проектів МОН України: «Створення сорбентів нового покоління для вилучення з водного середовища йонів важких металів та стронцію» (2017-2019), «Металоксидні магнітокеровані наноструктури для екологічних та біомедичних застосувань» (2018-2020), «Нові фотокаталітичні системи на основі гетеронаноструктурованого діоксиду титану» (2020-2022).
Керівник українсько-польського проєкту «Фотокаталітичні гібридні системи для очистки води» (2020-2021; Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej (Poland) + МОН України).
Керівник проекту «Інженерія металоксидних каталізаторів з функцією регулювання активності для гідроксорадикальної дезінфекції води» (2021-2023, МОН України).
У 2022 році отримала можливість реалізувати науковий проект від NCN (Narodowe Centrum Nauki) у співпраці із dr.hab. Wojciechem Macykiem, деканом хімічного факультету Ягеллонського університету (Республіка Польща).
У 2019 р. стала фіналісткою премії Лореаль-ЮНЕСКО “Для жінок в науці”, а у 2020 р. стала переможницею премії Лореаль-ЮНЕСКО “Для жінок в науці”.
Входить у рейтинг 2% найцитованіших вчених світу (рейтинг підготовлений Стенфордським університетом у співпраці з видавничою компанією Elsevier і SciTech Strategies) у 2020 – 2022 роках.