Сванте Арреніус народився 19 лютого 1859 року. Він відомий своїм однойменним рівнянням і припущенням (1896 рік), що рівень вуглекислого газу в атмосфері може впливати на клімат Землі. Є автором теорії електролітичної дисоціації, а також сформулював основні положення хімічної кінетики.
Науковець отримав Нобелівську премію в 1903 році за пояснення того, як електричний струм проводиться в розчинах іонних сполук. Як член Нобелівського комітету він був ключовою фігурою у відмові Дмитру Менделєєву в Нобелівській премії за його роботу над періодичною таблицею. Одним словом, Менделєєв критикував роботу Арреніуса, яка отримала Нобелівську премію, тому, як стверджується, Арреніус в той час був ображений.
Незважаючи на те, що Арреніуса славлять своїми досягненнями в хімії, він також був членом правління Шведського товариства расової гігієни, організації, заснованої в 1909 році, яка займалася вивченням і просуванням євгеніки. Через дванадцять років після заснування цього товариства шведський уряд заснував Державний інститут расової біології.
Першоджерело: