Нобелівський комітет у Стокгольмі назвав імена лауреатів премії з хімії 2021 року. Її дали хімікам-органікам Бенджаміну Лісту і Девіду Макміллану за створення асиметричного органокаталізу – методу синтезу молекул.
Їхній хімічний інструментарій використали при розробці нових ліків і для синтезу молекул, здатних захоплювати світло в сонячних елементах.
Переможці поділять призовий фонд у розмірі 10 мільйонів шведських крон (майже мільйон доларів).
Тривалий час дослідники були впевнені в тому, що існує лише два види каталізаторів – метали і (в біохімічних реакціях) ферменти.
Бенджамін Ліст і Девід Макміллан незалежно один від одного створили третій тип каталізатора – асиметричний органокаталіз, що ґрунтується на невеликих органічних молекулах.
Бенджамін Ліст вирішив з’ясувати, чи потрібен як каталізатор фермент цілком, чи достатньо лише якоїсь його частини. Експерименти з амінокислотою пролін повністю підтвердили його здогад – вона відмінно працює як каталізатора хімічних реакцій.
Своєю чергою Макміллан працював з металевими каталізаторами, які швидко руйнувалися під впливом вологи. І тоді він вирішив створити стійкіший тип каталізатора на основі органічних молекул. Один з його експериментальних каталізаторів чудово проявив себе при асиметричному органокаталізі.
Як зазначають члени Нобелівського комітету, відкриття асиметричного органокаталізу виводить молекулярний синтез на якісно новий рівень, що дозволяє не тільки зробити сам процес екологічнішим, але й помітно спрощує синтез асиметричних молекул.
Молекули, створені таким методом, можуть застосовувати у різних сферах – від фармацевтики до сонячних батарей.
Усього з часу заснування Нобелівсько премії з хімії у 1901 році отримали 187 лауреатів. Тільки семеро з них були жінками. Одна людина, британський біохімік Фредерік Сенгер, двічі отримував премію – у 1958 та 1980 роках.
Країна, яка мала найбільшу кількість лауреатів хімії, – США з 72 переможцями. Німеччина та Британія ділять друге місце з 34 лауреатами кожен.
Минулого року Нобелівську премію з хімії отримали Еммануель Шарпантьє і Дженніфер Дудна за відкриття одного з найгостріших інструментів генної технології: “генетичних ножиць” CRISPR/Cas9.
Еммануель Шарпантьє (ліворуч) і Дженніфер Дудна – минулорічні лауреатки премії з хімії
У вівторок Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з фізики. Ними стали Шукуро Манабе, Клаус Хассельманн та Джорджіо Парізі. Їх відзначили за “новаторський внесок в наше розуміння складних фізичних систем”.
4 жовтня Нобелівську премію з медицини та фізіології отримали Девід Джуліус і Ардем Патапутян – за дослідження рецепторів температури і дотику.
Попереду Нобелівські премії з літератури та миру, їх вручать до кінця тижня. 11 жовтня вручать Нобеля з економіки.
За матеріалами сайту: https://www.bbc.com/ukrainian/news-58817338