Їжа, якою ми харчуємося має бути поживною і здоровою. Вчені намагаються з’ясувати, як харчується населення у всьому світі.
На узбережжі поблизу Кіліфі, в Кенії розташовано кілька рибальських сіл. Діти, що тут народились рідко їдять морепродукти. Їх основна їжа — угалі (кукурудзяне борошно, змішане з водою), а більшість поживних речовин люди споживають із рослинною їжею. У 2020 році Lora Iannotti, дослідник охорони здоров’я з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі та її кенійські колеги провели опитування людей у селах, чому діти не їдять морепродукти, хоча всі батьки заробляють рибою на життя. Виявилось, що для людей було вигідніше в фінансовому плані продавати наловлену рибу, ніж споживати її.
Отож, Lora Iannotti та її команда провели контрольований експеримент. Вони дали рибалкам модифіковані пастки, які мають невеликі отвори, що дозволить молодим рибам втекти. Це з часом має покращити нерест і здоров’я океанських і рифових районів із надмірним виловом риби та збільшити доходи. Потім для половини сімей медичні працівники проводили демонстрації приготування їжі та надсилали повідомлення, щоб спонукати батьків годувати своїх дітей морепродуктами, особливо такими місцевими видами як «tafi», Siganus canaliculatus, восьминіг. Натомість, вчені відтежували покращення харчування дітей із сімей, які отримували такі повідомлення. Мета експерименту полягає в тому, щоб зрозуміти, які морепродукти корисні для екосистеми, а також корисні в раціоні. Iannotti бореться з питаннями, які є основною увагою науковців Організації Об’єднаних Націй, міжнародних спонсорів і багатьох країн, які в пошуку дієт, які були б корисні як для людей, так і для планети.
Більше 2 мільярдів людей мають зайву вагу або ожиріння, в основному в західному світі. У той же час 811 мільйонів людей не отримують достатньої кількості калорій, в основному в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Нездорове харчування спричинило більше смертей у всьому світі в 2017 році, ніж будь-який інший фактор, включаючи куріння. За даними продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) населення світу продовжує зростати. Все більша кількість людей починає харчуватись так, як жителі Заходу, тому виробництво м’яса, молочних продуктів і яєць до 2050 року має зрости приблизно на 44%. Це створює серйозну екологічну проблему.
Дитину зважують у рамках дослідження дитячого харчування в селі поблизу Кіліфі, Кенія
У 2019 році консорціум із 37 дієтологів, екологів та інших експертів з 16 країн — EAT–Lancet Commission on Food, Planet, Health — опублікували звіт, у якому закликали до широких змін у харчуванні. Людина, яка дотримується еталонної дієти EAT-Lancet, буде «флекситаристом», хачуватись переважно рослинною їжею та невеликою кількістю м’яса або риби. Звіт викликав шквал уваги і деяку критику щодо того, чи матиме така дієта позитивний ефект для всіх.
Викиди
Виробництво продуктів харчування викликає забруднення парниковими газами. Навіть якщо країни знизять усі викиди до нуля, все одно не зможуть обмежити підвищення температури до 1,5 °C — кліматичної цілі в Паризькій угоді. Велика частка викидів з продовольчих систем — 30–50 %, за деякими оцінками — надходить від ланцюга постачання тваринництва. У 2014 році David Tilman,, еколог з Університету Міннесоти в Сент-Полі і Michael Clark, вчений з систем харчування з Оксфордського університету (Великобританія), підрахували, що зміни в урбанізації та зростання населення в усьому світі між 2010 і 2050 роками призведуть до збільшення викидів харчових продуктів на 80%.
Комісія EAT–Lancet, яка фінансувалася благодійною організацією Wellcome переглянули літературу, щоб розробити базову здорову дієту, що складається з цільних продуктів. У підсумку вони отримали різноманітний план харчування, зосереджений переважно на вживанні рослинних продуктів. Максимальна кількість червоного м’яса, яку дозволяє дієта (2500 калорій на день) для 30-річної людини середньої ваги становить 100 г. Це менше однієї чверті того, що споживає типовий американець. Також потрібно уникати ультраоброблених продуктів, таких як безалкогольні напої, заморожені обіди. За оцінками комісії, ця дієта щороку рятувала б життя близько 11 мільйонів людей.
Багато вчених стверджують, що дієта EAT–Lancet відмінно підходить для багатих країн, де в середньому людина їсть в 2,6 рази більше м’яса, ніж їх колеги в країнах з низьким рівнем доходу, і чиї харчові звички є нестійкими. Ty Beal, науковець із Вашингтона, округ Колумбія, спільно з Global Alliance for Improved Nutrition, проаналізував дієту за неопублікованими розрахунками і виявив, що вона забезпечує 78% рекомендованого споживання цинку та 86% кальцію для людей > 25 років, і лише 55% потреби в залізі для жінок репродуктивного віку.
З моменту опублікування звіту вчені в галузі охорони здоров’я вивчали, як зробити дієту реалістичною для людей у всьому світі, починаючи від дитини, що погано харчується до дорослої людини з надмірною вагою.
«Багаті дієти»
Науковці знають, що більшість споживачів не дотримуються дієтичних рекомендацій. У Швеції Patricia Eustachio Colombo, вчена з харчування Каролінського інституту в Стокгольмі та її колеги випробовують стійку дієту в школах. Їхня робота пов’язана з громадським рухом, що розпочався в скандинавських країнах під назвою «Нова скандинавська дієта», який заохочує споживання традиційних, екологічно чистих продуктів, таких як сезонні овочі та невелика кількість м’яса.
Eustachio Colombo та її колеги скористалися комп’ютерним алгоритмом для аналізу шкільних обідів у початковій школі з кількістю учнів – 2000. Алгоритм запропонував способи зробити їх більш поживними та екологічно чистими. Наприклад, зменшити кількість м’яса в звичайному рагу та додати більше бобів і овочів. Дітям і батькам повідомили, що обіди будуть покращені, але подробиць не зазначали, каже Eustachio Colombo. Більшість дітей не помічали, а харчових відходів було не більше, ніж раніше. Цей же експеримент зараз повторюється з кількістю учнів – 2800. «Шкільне харчування – це унікальна можливість сформувати стійкі харчові звички. Харчових звичок, які ми розвиваємо в дитинстві – ми схильні дотримуватись у дорослому віці», – каже Eustachio Colombo. Дієта дуже відрізняється від дієти EAT-Lancet, каже вона. Таке харчування дешевше, із більшою кількістю крохмалистих продуктів, таких як картопля.
За Атлантикою деякі вчені та ресторатори випробовують дієту в умовах низьких доходів. У Балтіморі, штат Меріленд, співробітництво між кейтеринговим бізнесом і рестораном, які були змушені закритися під час пандемії COVID-19, почало приймати пожертви та надавати безкоштовне харчування на основі дієти EAT-Lancet сім’ям, які живуть у «харчових пустелях» — районах, де є мало доступу до поживної їжі. Один прийом їжі включав тістечка з лосося зі змішаними сезонними овочами, ізраїльським кус-кусом і вершковим соусом песто. Дослідники з Johns Hopkins University School of Medicine в Балтіморі опитали 500 людей, які спробували страви та виявили, що 93% з 242 людей їжа сподобалась. Мінус? Їжа, яка фінансується за рахунок пожертвувань, коштує 10 доларів США — що у п’ять разів більше суми, яка зараз передбачена програмою талонів на харчування США.
Для вчених, які досліджують дієти в деяких країнах з низьким або середнім рівнем доходу, однією з перешкод є з’ясування питання «чим харчуються люди?». «Зараз для мене це буквально чорний ящик», — каже Purnima Menon з International Food Policy Research Institute в Делі, яка вивчає дієти в Індії. Отримати цю інформацію дуже важливо, оскільки Індія займає 101 місце зі 116 країн у Глобальному індексі голоду та має найбільшу кількість дітей, які є занадто худими для свого зросту.
Menon каже, що наразі вчені в регіонах з низьким і середнім рівнем доходу більше стурбовані забезпеченням харчування, ніж збереженням навколишнього середовища. ФАО організувала комітет для повторного аналізу EAT-Lancet, щоб зробити його більш глобальним. Глобальна оцінка буде опублікована у 2024 році. Як кажуть вчені, шлях знайти стійкі дієти в бідних країнах полягає в тісній співпраці з громадами та фермерами, як у Кіліфі. Clark, спланувавши дієту в глобальному масштабі за допомогою прогнозів, заснованих на моделях, вважає, що вчені з харчових систем тепер повинні знайти локальні коригування та виправлення, щоб змусити людей харчуватися краще.
Першоджерело: https://www.nature.com/articles/d41586-021-03565-5
Інформацію підготувала Іванна ЛАПЧУК (магістранка 1 курсу спеціальності 102 Хімія)