20 грудня 2022 р. журнал Biocatalysis and Agricultural Biotechnology (SCOPUS) прийняв до друку наукову статтю директорки навчально-наукового Центру хімічного матеріалознавства та нанотехнологій, доцентки кафедри хімії Тетяни Татарчук: на тему “Modified magnetite nanoparticles synthesized using cetyltrimethylammonium bromide and their application to immobilize trypsin“.
Робота присвячена дослідженню властивостей іммобілізованого трипсину з підшлункової залози великої рогатої худоби. Наночастинки Fe3O4, як магнітороздільні носії синтезовано з використанням ПАР цетилтриметиламоній броміду (ЦТАБ). ЦТАБ дозволяє отримати неагломеровані нанорозмірні частинки з суперпарамагнітними властивостями. Поверхню носія функціоналізували аміногрупами з використанням (3–амінопропіл)триетоксисилану та глутаральдегіду. Іммобілізацію трипсину здійснювали шляхом ковалентного зв’язування трипсину з модифікованим магнетитом. Активність іммобілізованого трипсину вимірювали з використанням 1% казеїну. В роботі було перевірено вплив повторного використання протягом дев’яти циклів на активність іммобілізованого трипсину. Активність іммобілізованого трипсину на магнетиті досліджували при зберіганні при 4°С протягом 28 діб. Встановлено, що в оптимальних умовах при температурі 55°С і рН 7.6, константа Міхаеліса–Ментена Km становила 5.59±0.37 мМ, а максимальна швидкість реакції vmax становила 10.74±1.85 мМ хв−1 для іммобілізованого трипсину, порівняно з Km 4.63±0.34 мМ і vmax 8.74±0.88 мМ хв− 1 на вільний трипсин при температурі 37°С. Висока активність іммобілізованого трипсину під час повторного використання свідчить про те, що іммобілізований трипсин може знайти потенційне застосування на практиці.
Стаття опублікована в рамках наукового проєкту «Інженерія металоксидних каталізаторів з функцією регулювання активності для гідроксорадикальної дезінфекції води» (МОН України, № 0121U109476, керівник проєкту Тетяна Татарчук).
З текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://doi.org/10.1016/j.bcab.2022.102586